Квіти терену

Авторы

Ірина Жадан

категория
Описание
Ця книга про любов. Про незбагненне буття, котре і наприкінці життєвого шляху залишається для людини таким же загадковим, як і на початку. Ніякі системи, постулати та принципи не допоможуть зрозуміти, навіщо оце все — біль, плач, втрати, посмішка крізь сльози та раптове недовге щастя. Ніяким розумним ідеям несила примирити людину з собою, з навколишнім світом, зі смертю. Це може тільки любов. Герої оповідань збірки — серед яких є навіть міфічні істоти — живі, дещо наївні та беззахисні перед славнозвісним «здоровим глуздом». Автор дивиться на них очима, сповненими любові, яка є мовою серця. І саме вона спонукає автора писати.
Цитата

Стежка за село, здавалося, кружляла та вигиналася, наче чорна змія. Поволі вийшла Катря до занедбаного поля. Сіла на траву, глянула на дитя, що спало. Скрикнула, бо здалося їй, що малий не дихає. Та ні, закричав і він. На крик де й узявся жовнір, став голосно лаятись, примушував Катрю повернутись до мертвого села. Благала, кричала, вмовляла, та дарма. Притисла дитя до грудей і побігла, як могла, навпростець полем. Та швидко наздогнали її. Побачила сталевий блиск багнетів. Злякана, поточилася і, хитаючись, повернулася до перелазу. Дитя знов заплакало вголос. Над ним заридала і молода мати. Так, ридаючи, і пішла селом до лісу. Йшла крок за кроком, ніби хтось тягнув за руку.

Цитата из книги Квіти терену

читать Квіти терену на тестлиб онлайн бесплатно

Популярные книги

Колесо Сансары

Владимир Контровский

Погибшие в небе Земли возвращаются. Они воплощаются в людях разных исторических эпох - от Карфагена до наших дней. Они ищут друг друга, и их ищут...

Жизнь через сто лет

Григорий Петрович Данилевский

1888 год

Николай I - попаданец

Петр Алексеевич Донцов

Сущность зла

Джо Клиффорд Фауст